Навчання по-новому – часто використовувана фраза, коли йдеться про НУШ. Та як батькам зрозуміти, що ховається під цими словами, та оцінити, чи їхні першо- або другокласники навчаються в НУШ?
Ми зібрали кілька ознак нового навчання, щоб розібратися було легше. Це, звісно, не вичерпний список, проте без них школа навряд чи НУШ.
1. РАНКОВІ КОЛА
Ранкове коло або зустріч – одна з основних особливостей НУШ. Це ввідна частина в навчальний день. Діти разом з учителем вмощуються на килимку, аби обговорити план на день, пригадати минулий чи поспілкуватись на будь-яку іншу тему. Важливо, що вчитель сідає разом з дітьми, адже його очі мають бути на рівні з дитячими.
Такі зустрічі згуртовують дітей та позбавляють страху висловлюватись.
2. ІНТЕГРАЦІЯ ПРЕДМЕТІВ
Інтеграція – це об’єднання різних освітніх галузей в один предмет. У початкових класах НУШ є предмет “Я досліджую світ”, який містить у собі такі галузі знань: природнича, мовно-літературна, математична (обидві частково), соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична, інформатична.
Інтеграція потрібна тому, що маленькі діти не розділяють світ окремо, наприклад, на фізику чи хімію. Вони сприймають його в цілості, а отже і розповідати про нього в школі варто саме таким чином. Окрім того, зараз людство зіткнулося з безліччю глобальних проблем, які не вирішити за допомогою окремо взятої галузі знань. З самого малечку дітей навчають бачити міжпредметні зв’язки.
3. ДІТИ РОБЛЯТЬ БАГАТО ПРАКТИЧНОГО
НУШ – це не про сидіння за партою з рукою на руці. Це рух, навчальні ігри, експерименти та багато творчості. Заморожувати лід, вчитись платити за проїзд у громадському транспорті та робити покупки в супермаркеті, щоб вміти рахувати гроші та бути ощадливими, – так навчаються в НУШ.
4. ДІТЯМ НЕ СТАВЛЯТЬ ОЦІНКИ. НАТОМІСТЬ Є ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ
Що в першому, що в другому класах немає оцінок. Тобто учням не ставлять звичні бали або смайлики за правильно чи неправильно виконане завдання (так, смайлик – це теж оцінка). Натомість, є формувальне оцінювання – коли школярів не порівнюють між собою чи з певним еталоном. Важливо лише те, як змінились результати учня/учениці, порівняно з його/її ж результатами в минулому.
Відсутність бальної оцінки не означає відсутність оцінювання. Учитель відслідковує, чи учням усе вдається і з чим потрібна допомога. Для спонукання вчитель не використовує слово “неправильно”, а каже: “Молодець, та подумаймо, як можемо покращити твою роботу”, “Що б ти тут змінив/-ла?” тощо. Тобто учень має сам спробувати знайти та виправити помилку і відчути себе таким чином переможцем.
5. ЗУСТРІЧІ ВІЧ-НА-ВІЧ З БАТЬКАМИ, ЯКИМ ВИДАЮТЬ СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ
Незважаючи на відсутність оцінок, батьки мають розуміти, що відбувається з навчанням їхньої дитини. Для цього вчитель регулярно зустрічається з ними, щоб наголосити на сильних сторонах учня і порадити, як можна покращити те, що не виходить. Ідеально, якщо такі зустрічі відбуваються за участі дитини – адже нічого про неї без неї ж.
Також у НУШ передбачені
свідоцтва досягнень. Їх видають двічі – після першої чверті (щоб зафіксувати відправну точку) і наприкінці навчального року. У ньому визначають, наскільки дитина опанувала ту чи іншу компетентність або навичку. Причому до уваги беруть не лише академічний бік (чи вміє дитина читати й писати), а й м’які навички (до прикладу, чи не конфліктує, чи вміє співпрацювати в команді і чи проявляє ініціативу під час уроку).
6. НА СТІНАХ ВИСЯТЬ ДИТЯЧІ ДОРОБКИ
Це про зміну освітнього середовища. Навмисне не наголошуємо на нових партах, адже може скластися враження, що, говорячи про НУШ, мають на увазі лише їх. Хоча вони – не головне.
Зміна освітнього середовища – ще й про те, чи замість звичного класного куточку на стінах висять дитячі доробки, цікаві факти про світ чи й про самих учнів. Саме це мотивує найбільше – гордість від того, що мій малюнок висить на стіні поряд з малюнками моїх однокласників.
