неділю, 30 вересня 2018 р.

Пропоную переглянути в сімейному крузі "Мудрі казки"

 Білочка і фарби                                     
Казка про те, який урок отримала маленька Білочка, яка дуже любила малювати. 




Благодійність
Казка про доброту і співчуття, про те, як маленькі жителі Великого лісу робили добрі справи.

Ведмедик-ласунчик
 Казка про те, які неприємності можуть трапитися, якщо не чистити і не берегти свої зубки.

 Галча і самотність
 Казка про маленького галченя, яке думало що воно саме-самісіньке у Великому лісі.

 Гусінь і метелик
 Ця казка про те, як іноді буває соромно, якщо когось дратувати і обзивати.



Користь меду
 Те, що мед смачний і корисний, вже знають всі. Особливо любить мед ведмежа Их, адже з ним сталася одна історія ...

Квіти дружби
 Казка про те, як у Великому лісі посварилися Зайченя і Їжачок. І про те, як мудра мама Ведмедиця їх помирила



Не треба ображати друзіВ
 У Великому лісі сталася неприємна історія

 Казки Ш.Перро
 Казки одного із найкращих казкарів світу – Шарля Перро.  




Казки В.Сухомлинського
 За допомогою казки даємо знання про природне
людське і предметне довкілля.








 Казки братів Грім
Повчальні і дуже цікаві казки, вчать дітей хоробрості,  доброті і винахідливості.   


Дерево бажань
Є у Великому лісі таке таємниче місце, де можна загадати бажання, і воно тут же збудеться!





  






четвер, 6 вересня 2018 р.

Картинки по запросу дні тижня
Здавалося б, що нового можна повідати про те, що має сім днів, назви яких відомі й малечі. Однак і цього разу, я намагалася по крупиночці, по словечку знайти якомога більше знаного і багатьма нами не знаного про назви днів.
А це те, що знали наші предки і що відбирали в нас або спотворювали наші недруги й вороги. Коли ми говоримо слово "тиждень", то, звісно, маємо на увазі проміжок часу в 7 діб із певною назвою кожного окремого дня.
Проте були часи, коли тиждень складався із 5-ох і навіть 10-ох днів. Поступово декади і 5-денки змінилися на семиденки, а кажучи давньоруським словом, – седмиці.
То чому дні тижня мають саме такі назви, які відомі нині? Чи випадкові вони? Чужі ці назви чи рідні нам, українські?
В українців сучасні назви днів пов’язані не з небесними світилами, як, напр., у римлян, а більшість назв днів вказує на їх порядок у тижні, послідовність. Точкою відліку цього порядку взято неділю.
ПОНЕДІЛОК – день чоловічий. Його вважали важким днем. Справді ж бо, "по неділі", після відпочинку, нелегко братися до важкої роботи.
Тому в понеділок не починали ніякої великої справи, бо його вважали несприятливим, хоча таким був не завжди, адже мав назву Хорошдень (за прадавніх, ще дохристиянських, часів). Є й прислів’я:
Понеділок – шевський празник.
Понеділок і п’ятниця – важкі дні, вівторок і субота – легкі. У понеділок роботи не починай і в дорогу не вирушай.
ВІВТОРОК – "второй", себто 2-ий день після неділі. Чоловічий день. Його вважали легким днем, сприятливим для початку роботи.
Щасливий день. Мав древню назву Велесдень, бо був приурочений д.-українському богові Велесові, трудівникові. Прислів’я:
Вівторок – щасливий день.
На вівторок бід зібралось сорок.
СЕРЕДА – жіночий день. Цього дня дотримувалися посту. Намагались не мити волосся, не розчісувати, не заплітати кіс, "бо в середи 40 доньок і кожна висмикне пасмо", "бо волосся перестане рости", "бо голова болітиме", "бо коса буде поганою".
Не дозволяли і різати полотно на сорочки та шити або вбиратись у нову сорочку. У дохристиянські часи середа мала назву Яродень. Сучасна назва, "середа", означає середина тижня.
Багата середа на приказки і прислів’я про себе:
Воно як трапиться: коли середа, а коли й п’ятниця.
В середу постила, а корову вкрала. Гуляла середа, як ще була молода. Знає песик середу. Не сунься, середо, наперед четверга, бо ще й п’ятниця буде. (Не сунься, середо, поперед четвера).Середа в нас аж до п’ятниці. Середа – по коліна борода. Середа та п’ятниця – четверові не укажчиця. Середу твердо держить, а за чужим дрижить. Скривився, як середа на п’ятницю.Середа? То хай не ходить наперед четвера. Ще то не біда, що без риби середа. Як прийшла середа, то й вчепилася біда.
ЧЕТВЕР – "день чоловічий", сприятливий для різних справ. Заборони стосувалися лише деяких видів робіт. Не можна нічого садити в землю, бо з’їдять черви.
Сіяли цього дня капусту, огірки, садили квочку. Подекуди в четвер не мастили: "щоб не було павуків у хаті", не прали, "бо буде град падати", не снували, "бо хлопці снуватимуть по селі" (ходитимуть неодруженими).
П’ЯТНИЦЯ – 5-ий день тижня, "жіночий", пісний. Цього дня не виконували домашніх, особливо ткацьких, робіт. Не пекли хліба. У п’ятницю після заходу сонця, кажуть, не можна мити ложок і мисок, бо "вороги будуть тарабанити про тебе язиками, наче тими ложками".
А ось для чоловічої роботи цей день вважали легким на почúн. У п’ятницю добре орати, сіяти жито й овес.
"Проти п’ятниці сон неодмінно справдиться". І хто йтиме свататись – пощастить: "У п’ятницю засватається навіть свинячий пастух", казали. Тому й назва цього дня була – Ладодень на честь бога любові, Лада.
І лише СУБОТА носить не українську назву (а маємо ж свою!).
З уведенням християнства названа від чужого слова "сабат", "шабаш", тобто кінець роботи перед неділею, кінець робочого тижня.
Найважчий день для роботи. "Субота – не робота: помий, помаж і спати ляж".
Можна почати прибирання – легше пройде. В суботу краще всього купатись і переодягатись. Одні вважали останній будній день вдалим для початку роботи і для початку життя: "Хто народився в суботу – цілий вік буде щасливим".
Інші вважали день важким, намагалися закінчити будь-яку роботу, "бо будеш 10 субот закінчувати". Якщо в суботу одружуються ті, що народився цього дня, то казали, не матимуть дітей.
У суботу змащували долівку жовтою глиною, готувалися до неділі. Перундень. Так називали суботу давні українці, бо приурочували давньоукраїнському богові Перунові.
Субота – вся робота. (Субота – не робота. Субота – не робота, а в неділю нема діла. Субота – не робота, неділя – не вільна).
Субота – кінчається робота. Субота – не робота, помий, помаж, та й спати ляж. (У суботу помий, помаж і спати ляж).
НЕДІЛЯ – від д.-руського слова "нє дєлать", не робити.
Неділя – "не робота і не діло". Домашню роботу забороняли: "щоб не було хвороби, нещастя вдома".
Не можна в неділю шити, "бо нарве палець". Не можна рубати сокирою. Казали, що розрубана в неділю ломака, якщо її зберегти, навіть через 7 років обов’язково спалахне і згорить.

неділю, 2 вересня 2018 р.

Десять навичок, які потрібно засвоїти школярам

Є популярний вислів про те, що корисні звички варто розвивати змалечку. Коли дитина йде в школу, вона готова до засвоєння нових навичок, тому батьки мусять розвивати в неї корисні звички.
Здорові звички справді потрібно розвивати якомога раніше. Чим раніше дитина їх сформує, тим менше зусиль потребуватиме при використанні їх у своєму повсякденному житті.
Розгляньмо декілька здорових звичок, що їх варто прищепити дитині, як тільки вона стане школярем.
1. Здорове харчування
Цю звичку розвинути в дитини, напевно, найважче. Як і в решти дітей, у вашої дитини виникатиме спокуса пообідати чіпсами або печивом. Поясніть важливість здорового харчування та сутність шкоди, яку може завдати дитині нездорова їжа. Готуйте вдома страви, які дитина звикла їсти в закладах швидкого харчування (наприклад, піцу або смажену картоплю).
2. Правила поведінки за столом
Це одна з найважливіших звичок, яку необхідно виробити в дитини. Коли вона присутня на сімейній вечері, потрібно почати поводитися з нею як із дорослою людиною і навчити її правил поведінки за столом.
3. Чистити зуби двічі на день
Маленькі діти часто лінуються чистити зуби двічі на день. Приділіть декілька хвилин, щоб розповісти дитині, як правильно чистити зуби. Перетворіть чищення зубів на веселе заняття. Наприклад, іноді ви можете давати дитині частування, якщо вона пообіцяє відразу ж після цього почистити зуби.
4. Лягати спати вчасно
Привчіть дитину дотримуватися правильного розпорядку сну. Ця звичка дуже важлива в період, коли дитина йде до школи і їй потрібно дотримуватися чіткого розпорядку дня. Ви також маєте дотримуватися правильного розпорядку сну. Дитина навряд чи засвоїть цю звичку, якщо ви самі її нівелюєте.
5. Гратися на вулиці
Легко зайняти дитину, дозволяючи їй дивитися мультфільми по телевізору або грати в комп'ютерні ігри. Але навряд чи ви б хотіли, щоб дитина так проводила весь свій вільний час. Грайтеся з дитиною на відкритому повітрі. Придумуйте нові ігри, щоб у дитини не згасав до них інтерес. Заохочуйте фізичну активність дитини.
6. Прибирати в кімнаті
Вам також потрібно привчити дитину підтримувати у її кімнаті порядок. Щодня виділяйте в розпорядку дитини 10–15 хвилин, щоб вона склала свої іграшки, книги та інші речі на місця. Придумайте для неї винагороду за те, що вона добре виконує свою роботу. Наприклад, це може бути частування.
7. Відповідальне ставлення до грошей
Якщо дитина вже досить доросла, щоб отримувати гроші на кишенькові витрати, навчіть її відповідально поводитися з грошима. Купіть дитині скарбничку. Заохочуйте дитину заощаджувати її гроші, контролювати витрати в рамках невеликого бюджету (ви робите це постійно – навчіть цього й дитину).
8. Говорити «будь ласка» й «дякую»
Правила ввічливості – ще одна важлива навичка, якої потрібно навчити дитину. «Будь ласка» й «дякую» – це чарівні слова, які допоможуть дитині впоратися з багатьма проблемами. Тому варто навчити дитину правил ввічливості якомога раніше.
9. Ділитися
Це дуже важлива навичка для школярів. Якщо ваша дитина – єдина в родині, необхідно пояснити їй, що ділитися важливо для життя в соціумі. Розкажіть дитині, яку радість може давати те, що вона ділиться з іншими дітьми, адже дитині пощастило, що в неї є іграшка або предмет, якого немає в решти однолітків. Якщо в дитини є брати або сестри, зазвичай такої проблеми не виникає.
10. Не смітити в громадських місцях
Поясніть дитині, що смітити в громадських місцях (наприклад, у парку або на вулиці) – це ознака невихованості. Нагадуйте дитині, щоб вона завжди викидала сміття в урну. Пояснюйте їй, що це важливо для того, щоб бути порядним громадянином.
Допоможіть дитині розвинути ці прості звички, і вони, безперечно, стануть їй у нагоді в дорослому житті. Поясніть дитині, як дотримання цих звичок допоможе їй у майбутньому.   



 ПОРАДИ БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ     


  ПЕРШОКЛАСНИКІВ

1. Радійте Вашій дитині!

2. Розмовляйте з дитиною спокійним голосом. Для дитини Ви — зразок мовлення, адже вона вчиться мови, наслідуючи, слухаючи, спостерігаючи.Ваша дитина буде говорити так, як Ви.Малюк успішніше засвоює мову тоді, коли дорослі слухають його, спілкуються, розмовляють.Виявляйте готовність слухати.Якщо роль слухача Вас втомлює, якщо Ви поспішаєте, не за¬бувайте: терпіння, виявлене в дошкільний період, суттєво полег¬шить ваші проблеми в майбутньому.

3. Щодня читайте дитині. Розучуйте скоромовки, чистомовки.

4. Приділяйте дитині якомога більше часу. Саме в дошкільні роки закладаються основи впевненості в собі та успішного спілкування поза сім'єю. Від рівня раннього мовленнєвого розвитку залежатиме подальший процес росту дитини в школі.

5. Не забувайте, що мова та мовлення краще розвиваються в атмосфері спокою, безпеки та любові.

6. У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси. Поважайте її неповторність.

7. Розвивайте основні лінії дошкільного дитинства — вмінняслухати, бачити, відчувати.

8. Допомагайте дитині розвивати дрібну моторику м'язів руки,аби їй було легше опановувати письмо. Для цього необхідно вчи-ти малюка вирізати, малювати, зафарбовувати, будувати, складати невеликі за розміром деталі, зображення. Навчіть дитину зав’язувати та розв’язувати вузлики.

9. Забезпечуйте можливості та умови для повноцінної гри. Гра — це провідна діяльність дошкільника. Л.С. Виготський відзначав: «Чим краще дитина грається, тим краще вона підготовлена до навчання у школі».

10. Допомагайте дитині осягнути склад числа. Немає необхідності¬, щоб вона механічно лічила до 100 і більше. Нехай рахує до 10-20, але особливо важливо розуміти і знати, з яких чисел складається 5 , а з яких — 7 тощо. Це є основою понятійного мислення, розуміння основ математики, а не механічного запам’ятовування.

11. Працюйте над розвитком пам'яті малюка, його уваги, мислення. Для цього пропонується багато ігор, головоломок, задач у малюнках, лабіринтів тощо в різних періодичних та інших виданнях.

12. Запровадьте в сім'ї єдиний режим і дотримуйтеся його ви¬конання (обов'язково всі члени родини).

13. Дитина повинна мати певне доручення і відповідати за його виконання.

14. Необхідною умовою емоційно-вольового розвитку малюка є спільність вимог до нього з боку всіх членів родини.